Київ. 22 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Відновлення деокупованих громад потребує системного державного підходу, якого поки що не існує, вважає залучена експертка Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря.
“Відновлення деокупованих територій і громад є тривалим процесом, але досі ми так і не змогли побудувати системну державну політику відновлення регіонів і громад”, – сказала Лукеря на презентації дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив “Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За її словами, проведене дослідження дає змогу говорити про необхідність скоординованого процесу на державному рівні, який забезпечить алгоритм оцінки ситуації на місцях, визначить першочергові завдання для місцевої влади, і який можна буде адаптувати до конкретної ситуації.
Лукеря зазначила, що, на думку представників місцевої влади, алгоритм або інструкція мають містити такі показники, як рівень пошкоджень на території громади, реальна кількість мешканців та демографічні особливості громади, наближеність до кордону з агресором або лінії фронту, погодні умови та сезон деокупації (наприклад, у зимовий період громади потребували першочергового відновлення об’єктів критичної інфраструктури у сфері теплопостачання).
Водночас експертка також наголосила, що до відновлення деокупованих територій України не має бути універсального підходу, оскільки громади мають різні масштаби ушкоджень, різні людські та фінансові ресурси, різний часовий період перебування під тимчасовою окупацією Росії.
За словами постійного представника президента в Криму Таміли Ташевої, до часу звільнення українських територій, що перебувають під окупацією Росії, необхідно буде також підготувати процедуру верифікації документів, виданих людям окупаційною владою.
“Ми розуміємо, що фактично на руках у людей будуть мільйони документів, з якими треба буде щось робити… За якою процедурою ми їх повинні верифікувати? Зрозуміло, що приймати ми ці документи не можемо – вони окупаційні, ми їх відповідно до чинного законодавства не визнаємо… Відповідно, нам треба продумати конкретно процедуру етапів верифікації цих документів. Це питання стосуватиметься частини Донецької, Луганської областей і Криму”, – зазначила Ташева.
Вона зазначила, що викликів після деокупації українських територій буде дуже багато, зокрема й гуманітарного характеру.
“Зрозуміло, що в нас має бути єдина державна українська мова. Але ми маємо думати над коротким, але перехідним періодом. Тому що все одразу одночасно… не запрацює… Ключовий наш сигнал: люди не бійтеся, ми забезпечимо керівництво процесом, ми забезпечимо поступовий поетапний перехід”, – зазначила Ташева.
Дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив відбувалося у два етапи – аналіз нормативно-правових актів 2014-2023 років щодо відновлення громад та проведення 33 інтерв’ю (лютий – квітень 2023 р.) представників державної та місцевої влади, громадських організацій та експертів.
Дослідження підготовлено в рамках реалізації проєкту “Громадянське суспільство для післявоєнної відбудови України та готовності до ЄС”, що фінансується Європейським Союзом.
