Київ. 28 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Потреба в негайному відновленні енергетичної галузі та високий внутрішній споживчий попит здатні переломити тенденцію до зниження кредитного портфеля, вважає перший заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова на брифінгу в середу.
“На сьогодні деякі галузі потребують негайного відновлення, зокрема енергетична. І вона – це той додатковий попит на кредитні ресурси, якого не було минулого року. Другий момент, який свідчить на підтримку того, що портфель зростатиме, – це зростання внутрішнього споживчого попиту”, – сказала Рожкова.
Серед галузей економіки, спрямованих на внутрішній попит, вона відзначила непогану фінансову ситуацію в легкій і харчовій промисловості
“У цьому сенсі нам здається, що це може зміцнити попит на кредитні ресурси, обігові кошти для бізнесу”, – наголосила перша заступниця голови НБУ.
Водночас вона заявила, що, як і раніше, не варто очікувати значного попиту на інвестиційні кредити у зв’язку з ризиками безпеки.
Директор департаменту фінстабільності Первін Дадашова повідомила, що останні опитування банків свідчать про їхні плани збільшити валовий гривневий кредитний портфель на 10% у 2023 році.
“Банки відповідно до своїх бізнес-планів сподіваються на нарощування кредитного портфеля, вони до нього готові, мають на це капітал, мають кошти і, відповідно, по гривні вони бачать перспективу”, – зазначила Дадашова.
За її словами, виконання цих планів більше залежить від попиту з боку позичальників.
“Відновлення попиту значною мірою залежить від того, що ми не будемо спостерігати значних потрясінь для економіки”, – зазначила вона.
Як повідомлялося, обсяг кредитів після зниження у квітні на 1% у травні зменшився ще на 0,9%, або на 8,4 млрд грн, – до 937,8 млрд грн. При цьому гривневі кредити скоротилися лише на 0,3%, або на 2,1 млрд грн – до 692,3 млрд грн, тоді як валютні – на 2,5%, або на 6,3 млрд грн, до 245,5 млрд грн.
Загалом за п’ять місяців цього року обсяг кредитів упав на 5,2%, зокрема гривневих – на 4,4%, валютних – на 7,6%.
Обсяг кредитів у 2022 році знизився на 3,8%, або на 39,1 млрд грн. При цьому гривневі скоротилися на 13,4 млрд грн, тоді як валютні – на 25,7 млрд грн.
