Київ. 3 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Власник групи “Фінанси та Кредит” Костянтин Жеваго, коментуючи інформацію Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо оголошення йому підозри у справі про надання неправомірної вигоди ексголові Верховного Суду, знову заявив про свою непричетність до цієї справи.
“Костянтин Жеваго наголошує, що не має жодного стосунку до цієї справи, про що повідомив НАБУ та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) ще в травні. Також він неодноразово повідомляв про готовність усіляко сприяти розслідуванню”, – йдеться в повідомленні адвокатів бізнесмена, переданому агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.
Згідно з ним, правоохоронні органи не виявили бажання отримати від Жеваго будь-які пояснення.
Адвокат бізнесмена Наталія Пушина також стверджує, що вручення тексту повідомлення про підозру у французькому відділі поліції відбулося з порушенням українського законодавства.
“Відповідно до норм КПК України повідомлення про підозру має бути вручено в день його складання. Вручене ж повідомлення про підозру є формальним і не містить посилань на жоден доказ причетності Костянтина Жеваго до справи”, – зазначила адвокат.
За її словами, детективи і прокурори мали дотримуватися порядку – вручити повідомлення про підозру особисто. “Жеваго повідомив правоохоронців про місце свого проживання. Тому вони могли безпосередньо вручити документи”, – сказала Пушина.
У заяві йдеться про те, що Жеваго готовий продемонструвати свою непричетність до розслідуваних подій і вкотре наголошує на готовності співпрацювати зі слідством відповідно до КПК України.
Раніше в четвер САП і НАБУ зазначили, що Жеваго наразі перебуває на території Франції, тож про підозру йому повідомили в межах міжнародної правової допомоги.
Слідство стверджує, що 2002 року Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Суд спершу відмовив у задоволенні вимог, проте 2022 року апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.
“Щоб не допустити втрати акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом “бек-офісу” у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен передав адвокату $2,7 млн ($1,8 млн – суддям Верховного Суду, решту – як “оплату” посередницьких послуг)”, – інформують у САП.
Верховний Суд 19 квітня ухвалив рішення на користь бізнесмена, а 15 травня голову ВС і адвоката спіймали на гарячому під час отримання другого траншу в розмірі $450 тис.
