Київ. 7 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Законодавчо закріпити обов’язковий національний роумінг після закінчення воєнного стану для населених пунктів із кількістю мешканців менше ніж 2 тис. осіб, пропонує комітет Верховної Ради з цифрової трансформації у відповідному законопроєкті №9463 про вдосконалення окремих положень законодавства у сфері електронних комунікацій.
“Він (законопроєкт) дасть змогу людям користуватися 4G у селах завдяки нацроумінгу, моніторити швидкість інтернету та впливати на покращення зв’язку”, – прокоментував цей законопроєкт віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у телеграмі.
Зазначається, що відповідні зміни забезпечать наявність зв’язку під час подорожі країною незалежно від того, яким оператором користується абонент, якщо в населеному пункті є покриття хоча б одного мобільного оператора.
“Наразі в Україні 5529 населених пунктів, де присутній лише один оператор мобільного зв’язку, тобто, за даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року 1,5 млн осіб у своєму виборі мобільного оператора змушені спиратися лише на фактор відсутності або наявності покриття в його населеному пункті”, – ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту.
Зазначається також, що він створить умови для поліпшення якості голосового зв’язку та забезпечення покриття 90% населення із середньою швидкістю передавання даних не менше ніж 2 Мбіт/с.
Крім того, документ офіційно визначить одним із показників якості швидкість передавання даних радіочастотами в діапазонах 900 МГц і дасть змогу людям тестувати її, повідомляючи про території, де є проблеми зі зв’язком, додав Федоров. Низька якість буде законною підставою, щоб перевірити зв’язок на локаціях і стимулювати операторів поліпшити його.
“Очікуємо, що більшість депутатів підтримають законопроєкт №9463, а поганий зв’язок піде в минуле”, – наголосив Федоров.
Як повідомлялося, наприкінці липня цього року Верховна Рада ухвалила закон про дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України. Згідно з ним населений пункт із переважно компактною забудовою та загальною чисельністю мешканців від 10 тисяч є містом, селище – населений пункт із переважно садибною забудовою та загальною чисельністю мешканців не менш як 5 тисяч, а село – це населений пункт із садибною забудовою, загальною чисельністю мешканців менше ніж 5 тисяч. Документ також запроваджує поняття “поселення” – компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення і не належить до категорії населеного пункту.
Джерела: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1865611
https://t.me/zedigital/3462
https://t.me/mintsyfra/4370
