Як створити простір безпеки та рівності: GESI-підхід у молодіжних центрах і просторах

У цій статті розкриваються точки дотику GESI*-підходу і молодіжної роботи. Стаття стане у нагоді тим працівникам і працівницям молодіжних центрів, які хочуть сформувати культуру поваги та рівності у центрі та створити почуття безпеки для його відвідувачів та відвідувачок. 

 

GESI та молодіжна робота – точки дотику

Безпека, рівність, соціальна згуртованість, різноманітність, інклюзія, участь – поняття, без яких неможливо уявити якісну молодіжну роботу, що базується на потр ебах молоді. Проте повномасштабне вторгнення росії на територію України змушує подивитись на них по-новому.

Говорячи про фізичну безпеку, ми й не думали про укриття, а рівність і згуртованість отримали нове значення після перших хвиль внутрішньопереміщених осіб, серед яких було і є багато молоді.

Незмінною залишилась необхідність враховувати потреби потреби різних молодих людей, їх включення у соціальне життя громади, забезпечення простору безпеки та рівності у молодіжному центрі чи просторі (далі – МЦ та МП).

І, незалежно від обставин, у цьому працівникам і працівницям МЦ та МП може допомогти впровадження у роботі GESI-підходу. Що це таке і як його впроваджувати, читайте у статті.

 

Що таке GESI та чому це важливо

*GESI розшифровується як gender equality & social inclusion, тобто гендерна рівність та соціальна інклюзія українською. Тому також можна зустрічати і такі скорочення – ГРСІ, ГРСІ-підхід, ГРСІ-чутливі послуги тощо.  

За визначенням ООН, GESI це концепція, яка допомагає покращити доступ до продуктів та послуг для всіх, включаючи соціально незахищені верстви населення, жінок та економічно менш стабільні верстви населення. GESI просуває інклюзивну політику та зосереджується на посиленні впливу виключених груп населення, жінок та бідних [1].

Визначення GESI не обмежується варіантом ООН, хоч воно і є таким, що узагальнює. «Якщо ж говорити про GESI у контексті молодіжної роботи, то це базовий людино-орієнтований підхід, який дозволяє нам врахувати потреби та риси різноманітності», – коментує Яна Пекун, консультантка щодо впровадження підходу з гендерної рівності та соціальної інклюзії проєкту «МолодьТуТ: створи простір молодіжних перспектив у своїй громаді».

 

Як GESI-підхід може бути корисним у роботі молодіжних центрів і просторів

З практичної сторони впровадження GESI-підходу у роботі МЦ та МП дозволяє розширити залучення молоді, зокрема через залучення молодих людей, що є більш соціально вразливими, малопредставленими, можуть зазнавати різних форм дискримінації та соціального виключення чи відторгнення. 

Це можливо завдяки тому, що за GESI-підходу враховуються чутливість молодих людей до різних потреб, зокрема і тих, що пов’язані з інклюзивним простором, позитивним психологічним кліматом тощо. Також враховуються різні обставини, умови та передумови у яких є молоді люди з різних груп.  

Так, наприклад молодіжний центр чи простір може організовувати культурні вечори присвячені національним меншинам в громаді і залучати до них молодь з представників та представниць цих меншин, або організовуючи активності центру залучати молодь з інвалідністю чи давати їм можливість самим їх організовувати. Важливо щоб ця діяльність впроваджувалась через принцип «рівний-рівному», а потреби молодих людей враховувались у соціальному середовищі, психологічному комфорті і фізичній доступності.

На думку Яни Пекун, завдання молодіжних центрів і просторів, як творців молодіжної політики в громаді, робити послуги для молоді GESI-чутливими та трансформаційними. Тобто такими, що через врахування потреб, дозволяють розкривати потенціал молодої людини та посилювати її соціальну включеність.

Своєю чергою, використаня GESI-підходу дозволяє створити безпечний простір на різних рівнях, зокрема через внутрішні правила центру, його фізичне планування, політики що запобігають насиллю та дискримінації тощо. «Молоді люди шукають безпечне середовище для себе. Це не лише про фізичну безпеку, а й про соціальну та психологічну. Так, МЦ та МП можуть бути тими островами, де молоді люди можуть бути у безпеці та бути собою», – зазначає Захарій Ткачук, голова ГО «Молодіжна платформа» та керівник проєкту «МолодьТуТ».

GESI-підхід важливо виділяти, як важливий компонент роботи молодіжного центру, говорячи про нього, враховуючи у плануванні та діяльності, щоб показати його вплив на комфорт, безпеку, повагу, взаємозв’язки, вирішення і запобігання конфліктам тощо. 

Проте він не має бути відділений від всієї роботи центру, а має бути поєднаний з нею, Яна Пекун зазначає, що компонент гендерної рівності та соціальної інклюзії важливо впроваджувати як наскрізний компонент роботи молодіжного центру, при цьому враховуючи різноманітність молоді і на етапі планування програмної діяльності, для підсилення комфорту, безпеки, поваги, взаємозв’язків, вирішення і запобігання конфліктам тощо.

 

Як впроваджувати GESI-підхід у роботі молодіжних центрів та просторів

Впровадження GESI далеко не обмежується проведенням інформаційних подій, заходів пов’язаних з темою інклюзії, рівності, недискримінації та прав людини. GESI може та має інтегруватись у всі рівні роботи МЦ та МП, починаючи від цінностей та планування, завершуючи проведенням активностей і збору зворотного зв’язку.

З досвіду діяльності молодіжних центрів і просторів проєкту #МолодьТуТ, Яна Пекун виділяє такі шляхи впровадження GESI-підходу у роботі молодіжних центрів та просторів:

• визначити безпекову рамку центру чи простору. Ця рамка регламентується внутрішніми політиками та процедурами, що направлена на забезпечення фізичної та соціальної безпеки, попередження та реагування на такі явища: сексуальні домагання, експлуатації, наруги, протидія торгівлі людьми, захист даних;
• запровадити безпекову рамку юридично та для реального впровадження цих політик, підвищувати обізнаність щодо них, розробити механізми їх дотримання та регламентувати відповідальність щодо їх порушення або недотримання. Важливо, щоб приходячи до МЦ чи МП, члени та членкині команди знали та розуміли, що тут діють такі правила, а їхнє порушення призводить до відповідальності;
• сформувати цінності та безпекові правила центру чи простору, що поширюються і на молодь. Серед цінностей має бути повага до різноманітності та особистих кордонів інших людей, адже коли ми вступаємо у взаємодію, наші права закінчуються там, де починаються права інших;
• підготувати алгоритми реагування на різні деструктивні ситуації, продумати, «Що якщо?», «Що ми будемо робити, якщо буде конфлікт офлайн?», «Що ми будемо робити, якщо була мова ворожнечі онлайн?» тощо;
• створити куточок безпеки. Це фізичний каркас, у який ми можемо оформити правила безпеки, цінності, контакти екстрених служб, який варто розмістити на видному місці у центрі чи просторі;
• розширити фізичну доступність простору, враховуючи ті ресурси, що у вас є. Фізична доступність це не лише про пандус, а й про планування простору, інформаційну і цифрову доступність, візуально доступні макети та дизайн тощо, що може бути важливе кожній людині;
• інтегрувати GESI-підхід у проєктні активності – це стосується врахування потреби різних груп молоді при плануванні роботи та проведені проведені активностей у центрі чи просторі;
• інформувати про GESI. МЦ та МП може виступати носієм знань про GESI, а відтак й інформувати про це, наприклад, через участь в акції «16 днів проти насильства», проведення просвітницьких кампанії та інтерактивних активностей.

Також не варто забувати й про необхідність використання інклюзивної термінології [3], доступної комунікації [4], проведення гендерного аудиту та гендерно орієнтованого бюджетування. А плануючи та впроваджуючи роботу з молоддю, завжди враховувати GESI та мати своєрідну «GESI-лінзу», коли ми бачимо цей світ крізь призму рівності та поваги й ми працюємо, щоб цього досягти.

 

З чого почати впровадження GESI-підходу

Почати впроваджувати GESI-підхід можна з розвінчання стереотипів про нього, дізнавшись про GESI більше, наприклад, в освітньому серіалі «Безбар’єрна грамотність» [5], онлайн-курсі «Жінки та чоловіки: гендер для всіх» [6], «Ґендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі» [7], онлайн-навчання з запобігання домаганням у громадських місцях [8].

Далі вже можна створити політики безпеки та алгоритми реагувань на різні види небезпеки, це будуть базові речі та хороший старт для інтеграції GESI-підходу у роботу. Важливо, щоб ці політики та алгоритми не були просто документами у столі, а мали план реалізації. 

«Порядок впровадження всіх інших інструментів не є принциповим, цей процес має бути природним. Проте варто зрозуміти, що GESI це процес, а не щось стале. У його впровадженні не буде кінцевої точки, коли ви зможете сказати «Ось, ми все зробили, у нас ідеальне GESI». Це постійна робота, що інтегрована у всі динамічні процеси в центрі. Від оцінки потреб молоді до проведення проєктних активностей», – коментує Яна Пекун.

 

 

Інтеграція GESI у роботу молодіжних центрів та просторів: практика проєкту «МолодьТуТ» 

GESI-підхід не є чимось новим для українських молодіжних центрів та просторів, його, наприклад, реалізують через інформування про чутливі теми, залучення соціально виключеної молоді, створення правил безпеки та усієї діяльності, що стосується людини, безпеки, доступності та поваги.

Проте робота з GESI може відбуватись без чіткого виділення цього компоненту. І, як зазначає Захарій Ткачук, ця діяльність зазвичай немає документальної бази, політик та нормативних актів, що регулювали б таку роботу центру чи простору.

Говорячи ж про практику роботи, де GESI-підхід виділяється як комплексний компонент роботи, прикладом є проєкт «МолодьТуТ», у рамках якого надається підтримка, навчання та супроводження МЦ та МП України. 

Як зазначає Яна Пекун, «Ми, у проєкті МолодьТут, намагаємось формувати цілісну картину стосовно компонента GESI, коли працівники та працівниці знають, що таке безпечне середовище і як попереджати різні ризиковані ситуації у центрі, просторі чи їх комунікації, працівники та працівниці навчені, є документальна база і розуміння керівництвом «Чому це треба?».

Так, молодіжні центри та простори проєкту через регулярні консультації, навчання щодо GESI та закріплення особи з організації, що відповідає за цей компонент роботи, починають комплексну інтеграцію GESI-підходу у роботу. 

«Інтеграція GESI-підходу не була легкою, адже перед цим треба зрозуміти чому, як і для кого це треба. Відповівши на ці питання, ми почали його інтеграцію з підготовки безпекових політик та формування алгоритмів їх впровадження. А зараз GESI є наскрізною складовою нашої роботи, адже при її плануванні та реалізації ми хочемо побудувати комфортну атмосферу та безпечні умови для всіх наших відвідувачів», – коментує Вікторія Радчук, проєктна менеджерка молодіжного центру «Гуркіт» (Вараська ТГ, Рівненська область), відповідальна за впровадження GESI-компоненту у МЦ.

 

Ксенія Шевчук, Завідувачка сектору Молодіжної політики відділу молоді та спорту виконавчого комітету Славутицької міської ради, керівниця молодіжного простору м. Славутич (Київська область) додає, що застосування GESI-підходу в молодіжному просторі допомагає забезпечити рівність можливостей для молоді, підвищити її соціальну інклюзію та покращити результати роботи центру.

З практики роботи вищезгаданих молодіжних центрів, Ксенія Шевчук зазначає, що інтеграція GESI відбувається на рівні працівників та працівниць, програмної роботи та фізичної доступності. Так, наприклад, на рівні працівників і працівниць центр намагається зберігати гендерний баланс, має внутрішні політики щодо запобігання сексуальному насильству, домаганням, цькуванню тощо. На рівні програм потреби молоді обов’язково враховуються у їх формуванні, а до їх розробки та впровадження залучається молодь. 

Варто зазначити й на реалізації проєктів, що стосуються теми GESI. Так, Вікторія Радчук згадує такі проєкти, що були реалізовані протягом року у МЦ: тренінги «Мова ворожнечі», «Сексуальна освіта», виставки «12 міфів про домашнє насильство»,, «Війна очима митців». Ми бачимо, що GESI може бути повноцінним програмним напрямом роботу молодіжного центру чи простору.

Маючи практику реалізації GESI-підходу близько року, у Вараській ТГ при опитуванні молоді про напрямки роботи центру, які імпонують молоді, 60% респондентів відповіли, що їм цікава тема прав людини, а 52,6% цікавить гендерна рівність. Вікторія Радчук пояснює це тим, що відвідувачі та відвідувачки центру хочуть та потребують розуміння власних прав, цікавляться темою дискримінації, аб’юзивності та хочуть дізнатися про те, як стати більш толерантними. 

Ксенія Шевчук, говорячи про результати впровадження GESI-підходу за рік, підкреслює, що молодь громади тепер чітко розуміє, що таке GESI й може спокійно відповісти на питання з цієї теми, чому це важливо і потрібно. Так, впровадження GESI-підходу у роботі МЦ та МП, не тільки робить його безпечним і доступним для молоді громади, а й дозволяє розвивати цінності поваги до різноманітності. 

І таких центрів і просторів, що свідомо впроваджують GESI-підхід у своїй роботі в рамках проєкту #МолодьТуТ, вже 18. 18 молодіжних центрів і просторів, які можуть поділитись досвідом створення простору безпеки та рівності.

 

Резюме

GESI-підхід не лише про гендерну рівність, а й про безпеку, орієнтованість на людину та інклюзивний підхід до формування програм та активностей. Це підхід може бути наскрізною частиною роботи молодіжних центрів і просторів. Підхід, що дає можливість робити молодіжну роботу ефективною, враховуючи потреби різних груп молоді у громаді. Дає можливість розвивати участь молоді та робити послуги для молоді доступними.

Тому про нього варто говорити, враховувати та впроваджувати у роботі молодіжних центрів і просторів України. Тим самим дозволяючи їм ставати ближчими до молоді, ставати місцем безпеки та рівності, місцем, де кожна молода людина може бути собою.

Чому це важливо і як це зробити – ви зможете знайти у цій статті. Далі – важливо знаходити «місце» для впровадження GESI-підходу у вашій роботі, щоб дійсно бути для молоді, усієї молоді громади.

 

Автор статті

Віктор Золотаренко, консультант з комунікації проєкту «МолодьТуТ: створи простір молодіжних перспектив у своїй громаді».

 

…

Стаття підготовлена в рамках проєкту «МолодьТуТ» створи простір молодіжних перспектив у своїй громаді» програми USAID «Мріємо та діємо», яка реалізується IREX у партнерстві з ГО «Молодіжна платформа» на основі інтерв’ю з Яною Пекун, консультанткою щодо впровадження підходу з гендерної рівності та соціальної інклюзії проєкту.

Ця стаття стала підготовлена завдяки щирій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього матеріалу є відповідальністю ГО «Молодіжна платформа» і необов’язково відображає погляди IREX, USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

 

Використані джерела та корисні посилання

1. Gender Equality and Social Inclusion. UN Peace Fund for Nepal Strategies and Lessons Learned.
2. Концепція сучасного молодіжного центру: бачення молоді. Березень-квітень, 2021.
3. Довідник безбар’єрності.
4. «Вебдоступність». Освітній серіал Дія. Цифрова освіта.
5. «Безбар’єрна грамотність». Освітній серіал Дія. Цифрова освіта.
6. «Жінки та чоловіки: гендер для всіх». Онлайн-курс від Міжнародного фонду «Відродження» на платформі Prometheus.
7. «Ґендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі». Онлайн-курс студії онлайн-освіти EdEra.
8. StandUp. Запобігання домаганням у громадських місцях.

 

Фото обкладинки: Freepik.com