Київ. 25 липня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – ЄС не може скоротити попит на нафту, тому просто замінює російську сировину на інших постачальників, імпортуючи більше із США та Саудівської Аравії, а також менш традиційних продавців, як-от Бразилія та Ангола, йдеться у дослідженні Європейської федерації транспорту і навколишнього середовища (Transport&Environment, T&E).
Відтоді як ЄС запровадив санкції щодо Росії, відбулося перекроювання глобальної нафтової карти, зазначають експерти. “ЄС втрачає історичну можливість скоротити споживання нафти і зменшити залежність континенту від імпорту”, – вважають вони.
У січні 2022 року на частку Росії припадав 31% європейського імпорту нафти, до березня 2023 року цей показник упав до 3% після запровадження різних санкцій. Наприкінці минулого року США замінили Росію як експортера номер один до Європи, на частку яких припадало 11% імпорту ЄС, за ними йшли Норвегія та Саудівська Аравія, наводить дані T&E. Крім традиційних постачальників з Європи, щомісячний експорт Анголи в ЄС зріс ушестеро, сягнувши майже 6 млн барелів. Підскочила й частка бразильського та іракського експорту.
Згідно з аналізом T&E, 80% зростання експорту нафти в Європу припало лише на десять родовищ, причому основну частину взяв на себе Техас, за яким іде найбільше норвезьке родовище Johan Sverdrup та бразильське Lula.
Споживання нафти в Європі на 2% вище, ніж на початку українського конфлікту, наголошують експерти. Незважаючи на загальноконтинентальні зусилля зі скорочення споживання газу, яке впало на 15% за цей період, європейці недостатньо докладають зусиль, щоб скоротити споживання нафти, йдеться в дослідженні. Стабільно високий попит на нафту, на думку аналітиків, обумовлений насамперед транспортним сектором Європи – дорожній рух повернувся до допандемійного рівня, а авіаційний сектор сягне свого піку наприкінці цього року.
“Якщо Європа досягне своїх поточних кліматичних цілей, у 2030 році попит на нафту впаде на 16%. Однак, як свідчить моделювання T&E, Європа може скоротити попит на нафту на третину завдяки поєднанню таких заходів, як прискорення електрифікації автомобільного транспорту, запровадження обмежень швидкості та скорочення повітряного руху”, – йдеться в роботі.
“Домогосподарствам було сказано знизити свої термостати, тоді як Європейська комісія рекламує газову стриманість. ЄС має план щодо скорочення споживання газу до 2024 року. Щодо нафти таких планів немає”, – підсумовує керівник нафтової програми в T&E Агата Баунфур.
