October 30, 2024
Політика

Даалдер: У разі членства України в НАТО з тимчасово окупованими територіями стаття 5 надасть оборону контрольованих територій, що запобіжить подальшій агресії РФ

Сер 2, 2023

Брюссель. 2 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Експосол США в НАТО Іво Даалдер (Ivo Daalder), який наразі очолює Чиказьку раду з глобальних справ, зазначає, що в разі членства України в НАТО з тимчасово окупованими територіями стаття 5 поширюватиметься винятково з оборонною метою на території, підконтрольні Україні, що запобігатиме подальшій російській агресії.

Таку думку він висловив в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, відповідаючи на запитання, чи зможе Україна, ставши членом НАТО, активізувати статтю 5 для звільнення територій, окупованих Росією.

Експосол детально зупинився на засадах статті 5 щодо принципів колективної оборони, відповідно до якої напад на одного з членів НАТО розглядатимуть як напад на всіх членів НАТО. “Стаття 5 – це політичне зобов’язання. Зобов’язання застосовувати статтю 5 стосуватиметься лише тих територій, які перебувають під управлінням українського уряду. Але те, як це буде реалізовано, залежить від кожного конкретного випадку. Крім того, стаття 5 не є автоматичною, вона передбачає збройний напад на захищувану територію і консенсусне рішення всіх членів НАТО про її застосування, як це було 12 вересня 2001 року, єдиний раз в історії Альянсу, коли було застосовано статтю 5. Було голосування. Було потрібно, щоб усі погодилися або принаймні ніхто не заперечував. Крім того, у рішенні була виноска, у якій прямо йшлося про те, що протягом трьох тижнів Сполучені Штати нададуть союзникам по НАТО докази того, що атака 11 вересня була здійснена з-за меж країни. Якби напад справді було скоєно з країни, він не був би збройним нападом і, отже, стаття 5 не застосовувалася б. Тож якщо Україна спровокує контрвідповідь Росії, тому що намагається звільнити територію, то країни НАТО мають право сказати, що ми не застосовуватимемо статтю 5. І це, правду кажучи, одна з причин, чому країни можуть бути готові надати Україні членство в НАТО, бо провокація має виходити з Москви, а не з Києва”, – розповів він.

Даалдер ствердно відповів на запитання, що в такий спосіб можливе майбутнє членство України в Альянсі запобіжить подальшій ескалації війни. “Правильно. Однак це лише основа для повернення всієї української території політичним шляхом. Усі в НАТО, як і решта, підтримують суверенітет і незалежність усієї української території. Питання в тому, як її повернути”, – додав співрозмовник агентства.

Експосол також переконаний, що і до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну не йшлося про військове звільнення Криму. “Це була політична мета, а не військова. Російське повномасштабне вторгнення змінило психологію і все інше. Звісно, якби членство в НАТО було надано Україні до нападу, нападу б не сталося. Усе це так, але ми там, де ми є, і ми посеред війни, і питання про те, як поширити гарантії безпеки на країну в розпал війни з оспорюваними кордонами, є основною проблемою, яку НАТО намагається вирішити. Скажу дуже прямо: ні в кого з прихильників просування вперед із запрошенням до НАТО на сьогодні немає відповіді на це запитання. Насправді, я б сказав, що я ближче до відповіді, ніж будь-хто інший”, – деталізував Даалдер.

Він також критично висловився щодо Меморандуму про взаєморозуміння, який США зобов’язалися підписати з Україною в рамках декларації G7. “Чесно кажучи, я думаю, що пан Єрмак і пан Расмуссен (Андрій Єрмак – глава Офісу президента України, Андерс Фог Расмуссен – колишній генеральний секретар НАТО – ІФ-У) не внесли ясності, визначивши це як гарантії безпеки. Гарантії безпеки, на мій погляд, – це зобов’язання прийти на допомогу в обороні країни, яка зазнає нападу. Меморандум про взаєморозуміння не про це”, – сказав експосол.

Відповідаючи на запитання про можливості запрошення України до членства в НАТО на саміті Альянсу, який відбудеться в липні 2024 року у Вашингтоні, Даллдер сказав: “Є два аспекти. Є питання про те, коли і як (запросити Україну до членства – ІФ-У), і про те, що відбувається на місцях у військовому плані. Я думаю, що є більше шансів, що між сьогоднішнім днем і Вашингтоном за рік бойові дії розвиватимуться таким чином, що рішення щодо запрошення буде більш імовірним. Але є і друга проблема – слово “умови” (у декларації саміту НАТО у Вільнюсі прописано, що Україну буде запрошено приєднатися до НАТО, “коли союзники погодяться і буде виконано умови”). Слово “умови” тут не просто так, і причина пов’язана зі спроможністю та бажанням уряду боротися з корупцією, яка є широко поширеною та викликає дедалі більше занепокоєння серед найближчих друзів України. Уряд намагається впоратися з цим, і це необхідно вирішувати”, – зазначив він.

Даалдер також критично висловився про все ще наявну на Заході думку дати можливість “зберегти обличчя Путіну”. “Війна була стратегічною катастрофою для нього і для Росії у всіх сенсах, і ніщо, що може статися, не змінить цього. У збереженні обличчя Росії немає і не повинно бути зацікавленості. Він має заплатити за те, що зробив. Я вважаю, що членство України в НАТО і в Європейському Союзі, напевно, найбільша ціна, яку він заплатить”, – аргументував експосол.

Водночас співрозмовник агентства акцентував, що питання не в тому, щоб “допомогти Росії зберегти обличчя, питання в тому, як допомогти Україні визначити своє майбутнє”. “Я думаю, що майбутнє – із Заходом, я думаю, цього хоче Україна, і я думаю, що нам потрібно використовувати цю перспективу як засіб, щоб перемогти Росію. Це не означає, що кожен дюйм території буде повернуто, – поки я нікого не знайшов, хто мені сказав би, як це зробити у військовому плані. Не йдеться про надання більшої кількості F-16 або ATACMS. Реальність така, що дуже важко повернути територію, коли ти – менша військова сила. Ось чому я думаю, що нам потрібно поговорити про це. Це дискусія, яку українському народу доведеться вести із самим собою не для того, щоб зберегти обличчя Путіну, а для того, щоб забезпечити своє майбутнє на Заході”, – переконаний Даалдер.

Інтерв’ю в повному обсязі буде оприлюднено на головній сторінці агентства “Інтерфакс-Україна”