Київ. 31 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Низка громадських організацій України закликала об’єднатися для спільного контролю над діями уряду щодо ухвалення та реалізації державної політики стосовно наркотиків.
Як заявили активісти на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в четвер, ініціатива консорціуму DRUGPOLICYUA має забезпечити дотримання європейських підходів, прав людини та ґрунтуватися на аналізі ефективності та проблем реалізації попередньої.
Як нагадав, зокрема, член правління ГО “Міські ініціативи та суспільні трансформації”, співорганізатор Маршу свободи за реформи державної політики щодо наркотиків Назарій Совсун, організоване Міністерством охорони здоров’я громадське обговорення Стратегії держполітики України щодо наркотиків на 2023-2030 рр. відбулося 30 серпня, однак у попередньому раунді громадських обговорень стратегії 2021 року уряд проігнорував пропозиції організацій, що представляють думки понад 300 тис. людей, які вживають наркотики.
Водночас він наголосив на неприпустимості одночасного ухвалення стратегії та операційного плану з її реалізації.
“На обговорення винесено обидва документи одночасно, однак насправді спочатку потрібно схвалити стратегію, після чого розробити план її реалізації. По-друге, текст стратегії має містити чіткі індикатори її виконання, за якими, можливо, в майбутньому оцінити успішність її виконання, але ці індикатори можуть бути визначені винятково щодо фінальної редакції тексту, яка зараз тільки обговорюється”, – сказав Совсун.
Він наголосив на необхідності аналізу та стану реалізації попередньої стратегії. “Інакше правонаступництво і тривалість державної політики щодо наркотиків стосуватиметься виключно традиції вибіркового виконання стратегії та ігнорування тих принципів, які, наприклад, не подобаються МВС”, – сказав він.
На думку Совсуна, держстратегія наркополітики має відповідати кваліфікаційним критеріям вступу України до ЄС, наголошувати на зміцненні інститутів і правових норм, що забезпечують демократію, верховенство права, гендерні особливості, захищати права людини та дозволяти доступ науковців до наукових досліджень. При цьому, наголосив він, держстратегія не може не враховувати реалій воєнного стану в умовах повномасштабної війни з Росією.
“Українська стратегія не може дозволити собі відповідати доктрині РФ, яка є не більше ніж інструментом впливу на міжнародній арені”, – сказав експерт.
У свою чергу директор благодійного фонду “Всеукраїнське об’єднання людей із наркозалежністю (ВОЛНА)” Олег Димарецький відзначив “неадекватно низький мінімальний поріг притягнення в Україні до кримінальної відповідальності: він значно нижчий, ніж у багатьох європейських країнах”.
“На практиці це означає, що всі зусилля поліції йдуть на те, щоб карати людей, які вживають психоактивні речовини, й цих зусиль просто не залишається на боротьбу з організованою наркозлочинністю, яка займається розповсюдженням і збутом, зокрема серед неповнолітніх”, – сказав він.
За словами Димарецького, в Стратегії держполітики щодо наркотиків до 2020 року було заплановано внесення змін до наказу МОЗ №188 “Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які перебувають у незаконному обігу”, однак цього не відбулося.
“Значно ефективніше було б спрямувати кошти на програми зі зменшення шкоди, реабілітації та програми замісної підтримувальної терапії, профілактику передозувань”, – вважає він.
Зі свого боку координатор консорціуму DRUGPOLICY.UA, представник Експертної ради з наркополітики (ENPUD) Ігор Козак заявив, що представники громадських організацій стежитимуть, щоб нова держстратегія з наркотиків на період до 2030 року справді могла наблизити Україну до ЄС.
