Київ. 28 червня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Європейська Комісія має продовжити заборону на імпорт українського зерна п’ятьма прифронтовими країнами до кінця 2023 року, однак можна поширити її на дві культури – соняшник і кукурудзу, заявив у вівторок у Люксембурзі після засідання Ради із сільського господарства та рибальства міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Згідно з повідомленням міністерства сільського господарства Угорщини, перед початком зустрічі європейських аграрних міністрів керівники аграрних відомств п’яти прифронтових країн – Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини – погодилися, що співпраця та обстоювання спільної позиції, як і раніше, є дуже важливими щодо Брюсселя.
“Заборона на імпорт (українського зерна – ІФ-У) має сенс з економічного погляду лише в тому разі, якщо вона триватиме щонайменше до збирання врожаю і зберігання нового врожаю. У випадку з пшеницею і ріпаком це можна зробити до 15 вересня, але не у випадку з кукурудзою і соняшником. Тому логічним кроком буде продовження заборони ЄС на імпорт до 31 грудня, принаймні, для цих двох продуктів”, – процитувала слова Надя пресслужба Мінсільгоспу Угорщини.
Угорський міністр також повідомив, що ініціював проведення переговорів із французькими та німецькими колегами-міністрами, щоб обговорити збої на ринку, спричинені українським зерном, що створюють проблеми в повсякденному житті. “Мета цих переговорів – пошук загальноєвропейських рішень”, – зазначили в аграрному міністерстві Угорщини.
Надь пояснив, що ЄС потрібно підготуватися до присутності української сільгосппродукції на європейському ринку в довгостроковій перспективі, тому “необхідно знайти комплексні, довгострокові рішення”.
Угорський міністр переконаний, що українська сільгосппродукція має постачатися на ринки країн третього світу, де вона традиційно була присутня ще до російсько-української війни. Забезпечивши постачання українського зерна до цих регіонів, можна запобігти продовольчій та, відповідно, міграційній кризам.
Подальші дії Брюсселя, на думку Надя, необхідно спрямувати на забезпечення функціонування коридорів солідарності, що забезпечують наземний транспорт, відповідно до їхньої первинної мети.
В Угорщині вважають, що Європейська Комісія має запровадити прогресивну субсидію на оплату транзитних перевезень. “Необхідно домогтися того, щоб ми могли перевозити українську сільгосппродукцію якомога далі від кордону, не лише на внутрішні ринки Союзу, а й до портів Європи, щоб вона могла дійти до країн, які її потребують”, – наголосив Надь.
Він нагадав, що 18 липня спливає термін дії угоди, що дає змогу здійснювати доставку зерна в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Надь попросив міністрів п’яти прифронтових країн надати Угорщині мандат на посилення ініціативи, яка допомогла б чорноморським портам продовжити роботу.
На його думку, Європі слід відкривати нові морські порти, щоб мати можливість транспортувати українське зерно в максимальному обсязі традиційними морськими шляхами.
“Останнім часом лише невелика частина української сільгосппродукції перевозиться морем, решта йде в Європу через нас, п’ять прифронтових країн. Це також показує, наскільки сильно змінюються внутрішні ринки внаслідок необмеженого надходження української сільгосппродукції в Європу”, – резюмував глава угорського аграрного відомства.
Джерело: https://kormany.hu/hirek/brusszelnek-meg-kell-hosszabbitania-az-ukran-gabona-behozatali-tilalmat
