Геоінформаційну систему регіонального розвитку запустять в Україні до кінця 2023 року – Шуляк
Київ. 7 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – В Україні до кінця 2023 року заплановано запустити Геоінформаційну систему регіонального розвитку (ГСРР).
Як повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк на першому спільному засіданні комітету Європарламенту з питань регіонального розвитку (REGI) у четвер, дані з цієї системи використовуватимуть для розроблення ефективних стратегій розвитку регіонів України.
За її словами, запуск ГСРР допоможе синхронізувати регіональну політику з принципами та інструментами ЄС, а також посилити інституційну спроможність на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Нардеп також наголосила, що синхронізація відкриває перед Україною нові можливості використання фінансових інструментів і фондів ЄС для країн-кандидатів. Це, своєю чергою, може значно прискорити процеси оновлення України. На сьогодні у цьому напрямі країна зробила вже багато, але вдосконалення цифрових інструментів для відновлення і розвитку регіонів триває.
“Ми вдосконалюємо систему DREAM – єдину цифрову систему управління відновленням. До кінця 2023 року запустимо Геоінформаційну систему регіонального розвитку. Вона збиратиме, зберігатиме та аналізуватиме дані на регіональному та місцевому рівнях, які будуть використані для розроблення ефективних стратегій розвитку регіонів і відстеження їх виконання”, – повідомила Шуляк.
За її словами, також продовжиться робота над удосконаленням функціоналу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка сприяє прозорості, ефективності, безпеці будівельних процесів.
“І, що важливо, вже повноцінно працює Реєстр пошкодженого та знищеного майна, дані з якого можна буде використовувати для визначення розмірів репарацій РФ”, – наголосила депутат.
Як сказала Шуляк, сьогодні Україна прагне не лише якісного відновлення, а й інтеграції в ЄС.
“Ми маємо повністю синхронізувати нашу регіональну політику. Ми прагнемо, щоб кожна громада максимально долучалася до процесів відновлення, щоб голос кожного її жителя був почутий. Але також для нас вкрай важливо впроваджувати під час відновлення стандарти ЄС”, – зазначила голова парламентського комітету.
На її думку, в основі підходу до відновлення регіонів має бути покладено гармонійну систему стратегічного планування регіонального розвитку, що складається з трьох рівнів – національного, регіонального та територіального.
“На національному рівні ми вже маємо Державну стратегію регіонального розвитку, на регіональному – стратегії регіонального розвитку, а на місцевому рівні всі територіальні громади мають розробити стратегії розвитку громад”, – каже Шуляк.
Крім того, повідомила вона, у державній регіональній політиці передбачається територіально-орієнтований підхід. Визначаються функціональні типи територій, кожен із них матиме особливості в підходах до відновлення та розвитку. Особливості відновлення встановлюватиме План відновлення та розвитку регіонів, який матиме багаторівневу структуру – включатиме регіональні плани, а також заходи та проєкти місцевого розвитку.
“Ключова мета для нас – врахувати потреби та виклики різних територій, підтримати найбільш постраждалі. Саме тому було визначено різні функціональні типи території, серед яких – території відновлення, регіональні полюси зростання, території сталого розвитку та території з особливими умовами розвитку. Тепер наше завдання – синхронізуватися”, – підсумувала Шуляк.
