Інженерка, яка повернулася відбудовувати місто: історія Лілії з Херсону

Лілія Концева – інженерка із майже сорокарічним досвідом роботи, яка повернулася в Херсон, де стала частиною команди Благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”. Ми поспілкувалися з нею та дізналися її історію та бачення оновлення Херсона.

– Ліліє, яким для вас був період, коли ви залишили місто?

– У квітні 2023 року ми вирушили в Польщу разом із донькою та онукою. Я не хотіла їхати, але рідні наполягали. До того ж у дочки є велика собака та двоє котів, яких потрібно було допомогти перевозити. Виїжджати з міста було дуже важко, навіть корм для тварин не могли залишити, в той момент це стало для нас найціннішим.

Пів року я працювала на тютюновій фабриці. Після цього мені прийшло запрошення на будівництво десятиповерхового будинку в Івано-Франківській області. Звичайно, що я погодилася, бо хотіла повернутися. Працювала там виконавицею робіт, аж поки не отримала запрошення від БФ “ССС” долучитися до проєкту з відбудови у Херсоні.

– Чи не було страшно повертатися у місто, яке постійно під обстрілами?

– Я дуже раділа цій пропозиції, адже мріяла повернутися в Херсон, а тим паче мене надихнула можливість долучитися до гуманітарної роботи. Тому в жовтні я вже повернулася, чому дуже радію. Я ж знаю своє місто по кожному камінчику, по кожній дорозі. Я виросла в сім’ї будівельника, який був долучений до будівництва багатьох відомих об’єктів міста, наприклад, суднобудівельний завод, ринок у Дніпровському районі, кінотеатр «Ювілейний» – усі їх будував мій батько.

– Чи не жалкуєте про переїзд тепер?

– Я людина не з боязких: закриваю вікна та продовжую працювати. Уже навчилася відрізняти, коли стріляють наші захисники та коли стріляють по нас росіяни. Заспокоюю себе тим, що наших пострілів більше, ніж їхніх. У такому режимі й працюю.

– Розкажіть, чим займаєтеся у Фонді.

– Зараз я працюю у проєкті з ремонту житла, яке постраждало внаслідок війни. Оцінюю придатність чи непридатність приміщення для використання, роблю обміри руйнування. Свою роботу зосереджую саме на підготовці херсонців до холодів. Здебільшого будемо ремонтувати пошкоджені вікна, двері, покрівлі. Зрозуміло, що від обстрілів постійно страждає дуже багато помешкань, доріг, соціальних закладів, але найперше все ж потрібно задовольнити нагальні потреби херсонців, які залишаються у місті.

– Ліліє, якою ви бачите відбудову Херсона?

– Місто чекає велика відбудова. Спершу необхідно відновити житловий фонд, потім зосередитися на питаннях інфраструктури, що, звісно, потребує значно більше коштів і часу. 

Я переконана, що не потрібно відновлювати Херсон до рівня довоєнного часу, тому що варто оновити його обличчя і для містян, і для туристів. Особливо важливим вважаю відновлення туристичної зони та нашого Антонівського моста. Він дуже особливий для нас, це наша гордість: він веде до лівобережжя, до моря, до Криму.

Окрім того, окупанти забрали з міста багато пам’ятників, наприклад, Суворову,  Ушакову, Потьомкіну. Звичайно, що за деякими немає чого сумувати, а тому немає потреби й відновлювати. Будемо їх замінювати тими, що більше стосуються міста, його історії. Тому нам відновлювати й відновлювати!

Лілія – регіональна інженерка в проєкті “Життєво важлива допомога у сфері житла, багатоцільової грошової підтримки, сексуального і репродуктивного здоров’я та захисту для постраждалих від конфлікту у сільських громадах Миколаївської та Херсонської областей” реалізується БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” і ХОЦ “Успішна жінка” спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Гуманітарного фонду для України.