November 25, 2024
Економіка

SEB підтвердив оцінку динаміки ВВП Литви та Латвії на 2023 р., погіршив для Естонії

Сер 29, 2023

Київ. 29 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Динаміка ВВП Литви і Латвії у 2023 році буде близькою до нульової, а в Естонії посилиться економічний спад. Такі прогнози опубліковані в серпневому огляді банку SEB – Nordic Outlook.

ЛИТВА

SEB підтвердив прогноз зниження ВВП Литви на 0,2% 2023 року і погіршив прогноз економічного зростання 2024 року через слабші перспективи в єврозоні до 1,8% з очікуваних раніше 2,7%. У 2025 році аналітики банку очікують від литовської економіки зростання на 3%. За даними SEB, ВВП Литви 2022 року зріс на 1,9% і становив 67 млрд євро.

Оцінку інфляції на 2023 рік підтверджено на рівні 9% (що більш ніж удвічі менше за показник 2022 року в 18,9%), а на 2024 рік – погіршено до 2,8% з 2,6%. У 2025 році експерти банку очікують зростання споживчих цін у Литві на 2,6%.

Спад в економіці поточного року зумовлений, головним чином, падінням експорту. ВВП у першій половині 2023 року в річному обчисленні скоротився на 0,9%, ключовим фактором став спад в обробній промисловості. Споживання домашніх господарств також було слабким, але дно, найімовірніше, вже пройдено.

У 2024 році приватне споживання почне відновлюватися, але загальне зростання ВВП залишиться млявим. Слабкі експортні замовлення затримують відновлення виробництва щонайраніше до 2024 року. Найскладніша ситуація, як і раніше, зберігається серед виробників меблів та інших виробів з дерева, які вже скоротили штат приблизно на 20%, оскільки їхній обсяг виробництва скоротився на аналогічну величину. Цього року відновлення не очікується. “Однак у виробників машин, транспортних засобів та електрообладнання справи йдуть непогано. Зниження цін на електроенергію та природний газ матиме позитивний вплив на прибутковість цього року”, – прогнозує банк.

Нижчі ціни на енергоносії покращують сальдо поточного рахунку платіжного балансу Литви. У 2022 році дефіцит поточного рахунку підскочив до 5,1% ВВП. Цього року вплив цін на енергоносії та інші сировинні товари матиме протилежний ефект.

Безробіття в Литві несуттєво збільшиться у 2024 році. Останні дані щодо ринку праці трохи спотворені через збільшення імміграції з України та Білорусі. За минулий рік збільшилася кількість як зайнятих, так і безробітних. Підприємства стали трохи обережніше ставитися до найму нових співробітників у короткостроковій перспективі, особливо на виробництві.

Реальна заробітна плата зросте у 2023 році після різкого падіння минулого року. Ба більше, вже досягнуто домовленості про те, що мінімальна місячна заробітна плата у 2024 році збільшиться на 10% слідом за зростанням на 15% цього року. При цьому 20-відсоткове збільшення неоподатковуваного доходу значно допоможе людям з низьким доходом.

Активність на литовському ринку житла падає, але ціни залишаються стабільними з осені минулого року. “Схоже, що всупереч нашому попередньому прогнозу, ціни на житлову нерухомість уникнуть корекції цього року і закінчать 2023 рік зі змінами, близькими до нуля. Ми не віримо, що протягом 2024 року відбудеться значне відновлення ринкової активності, а ціни на житло трохи знизяться”, – ідеться в огляді.

ЛАТВІЯ

Експерти банку підтвердили прогноз зростання ВВП Латвії у 2023 році на 0,4%, що значно менше за показник 2022 року, коли економіка зросла на 2,8% (до 39,1 млрд євро). Оцінку зростання на 2024 рік погіршено до 2,5% з 2,7%. У 2025 році SEB очікує зростання ВВП країни також на 2,5%.

Інфляція у 2023 році знизиться до 9,3% (попередній прогноз – 9%) з 17,2% у 2022 році. У 2024-2025 роках очікується різке падіння інфляції до 2,4% (2,9%) і 2% відповідно.

Млява міжнародна кон’юнктура і слабкі перспективи в обробній промисловості стримують економічну активність у Латвії. Нормалізація цін на енергоносії та продовольство призводить до зниження інфляції. Це, своєю чергою, на думку аналітиків SEB, має поліпшити приватне споживання, оскільки ринок праці залишається стійким.

Латвійська економіка в першому півріччі 2023 року скоротилася на 0,1%, зокрема в другому кварталі – на 0,9%. Надалі слабкі перспективи експорту та обробної промисловості переважуватимуться незначним поліпшенням внутрішнього попиту. Інфляція знижується, а заробітна плата зростає високими темпами.

Довіра до економіки залишається слабкою в різних секторах, опускаючись до мінімальних значень, і залишатиметься низькою до кінця року. У липні ділова впевненість погіршилася в обробній промисловості та будівництві, а також у сфері послуг і роздрібної торгівлі. Роздрібна торгівля була єдиним сектором, де показник довіри, як і раніше, залишався позитивним.

У першому кварталі 2023 року безробіття в Латвії знизилося до 6,4%. Тенденції вказують на те, що можливості знайти роботу все ще існують, але вибір звужується, оскільки роботодавці зваженіше підходять до прийому на роботу. Опитування показують, що попит на робочу силу знизився, але все ще залишається відносно високим. Через звільнення в таких секторах, як виробництво і транзит, SEB, як і раніше, прогнозує невелике збільшення безробіття до кінця року, перш ніж сильніший попит змінить розвиток у позитивному напрямку.

У червні обсяг виробництва знизився у двох із трьох найбільших секторів: секторах деревообробки та металевих виробів. Загалом рівень довіри перебуває на найнижчому рівні за останні три роки. Відновлення в таких галузях, як деревообробна промисловість, піде за пожвавленням у будівництві та експорті. На деякі галузі промисловості, як і раніше, чинитиме негативний вплив слабкий експорт і подальше звуження співпраці з Росією (через продовження розв’язаної РФ повномасштабної війни проти України – ІФ-У).

Протягом першої половини 2023 року експорт товарів скоротився на 4,5%. Поступова стабілізація може настати до кінця року. Приплив коштів із фондів ЄС починає стимулювати будівельний сектор, отже, інвестиції будуть ключовим фактором найближчими роками.

Інфляція продовжує знижуватися. У липні інфляція в річному вираженні впала до 6,4%, причому найбільший внесок у зростання цін, як і раніше, зробили продукти харчування та житло, тоді як падіння цін на паливо дало пом’якшувальний ефект. “Якщо наступна зима не виявиться надмірно холодною, то не повинно виникнути жодних серйозних проблем із рахунками за паливо, навіть незважаючи на те, що більшість субсидій було скасовано. Однак ціни на продовольство залишаються проблемою”, – йдеться в огляді.

У 2021 році ціни на продовольство в Латвії становили 94,9% від середнього показника в ЄС, але у 2022 році вони досягли 102,8%. Протягом трьох місяців поточного року інфляція знизиться приблизно до 3%, хоча потрібно буде більше часу, щоб стабілізувати сприйняття інфляції населенням. Зростання реальної заробітної плати знову стає позитивним, але купівельна спроможність відновлюватиметься нерівномірно. Вплив високої інфляції все ще буде проявлятися в даних протягом деякого часу, вважають аналітики банку.

ЕСТОНІЯ

SEB очікує поглиблення економічного спаду в Естонії у 2023 році до 1,8% (попередня оцінка – зниження на 0,4%) з 0,5% за підсумками 2022 року (тоді обсяг ВВП становив 36 млрд євро). Експерти банку вважають, що естонська економіка повернеться до зростання 2024 року, але воно становитиме лише 1,5% замість очікуваних раніше 2,5%. У 2025 році ВВП країни прискорить зростання до 3%.

Інфляція в Естонії знизиться з пікових значень 2022 року (19,4%) і поточного року дорівнюватиме 9,5% (попередній прогноз – 9%). Очікується, що 2024 року вона сповільниться до 4,5% (2%), а 2025 року – до 2,5%.

Цього року слабкі перспективи експорту та приватного споживання чинитимуть тиск на економіку. Зі зменшенням сподівання на швидкий поворот на краще низький сукупний попит незабаром почне негативно позначатися на ринку праці. SEB очікує, що ВВП скоротиться цього року, але оскільки поточні проблеми в економіці не вщухнуть протягом деякого часу, зростання залишатиметься повільним і в найближчі кілька років.

Швидке зростання номінальних доходів як домашніх господарств, так і підприємств нейтралізувало зниження ВВП з другого кварталу 2022 року. Однак зі стабілізацією рівня цін і уповільнення зростання заробітної плати зниження попиту починає позначатися на економіці.

Основні проблеми економіки криються у виробничому секторі. Експорт товарів 2022 року був еквівалентний 55,5% ВВП, але падіння попиту з боку основних торговельних партнерів Естонії серйозно позначилося на бізнесі. Різкий спад виробництва спостерігається з початку 2022 року, і наразі обсяг виробництва повернувся до рівня 2018 року. Виробничий сектор тісно пов’язаний з ринками будівництва та нерухомості країн Північної Європи, які, як очікується, не будуть швидко відновлюватися. У 2023 році експорт скоротиться на 3,7%. Перенаправлення торгівлі в інші країни – непросте завдання, і експорт залишатиметься низьким у 2023-2025 роках.

Висока інфляція і слабкі споживчі настрої чинять гнітючий вплив на роздрібну торгівлю з осені 2022 року. Обсяг продажу наразі знизився майже на 10%, і за останні кілька місяців номінальний обіг торгівлі також упав. “Досі справи в секторі послуг йшли краще, але цієї осені він, імовірно, також скоротиться. Приватне споживання знизиться на 0,6% цього року, тоді як ми очікуємо зростання на 1,7% у 2024 році та 3,5% у 2025 році”, – йдеться в огляді.

Рецесія поки що не торкнулася естонського ринку праці. Як зайнятість, так і зростання заробітної плати залишаються дуже високими. Певна необхідність скорочення чисельності працівників у виробничому секторі Естонії здається неминучою з огляду на значне падіння попиту. Через хронічні проблеми з підбором нового персоналу компанії, як правило, намагаються утримати своїх співробітників якомога довше. Таким чином, рівень безробіття досягне свого піку в 6,9% у 2024 році.

Ринок нерухомості залишається жвавим. Ринку житла вдалося проігнорувати явну тенденцію до зниження в країнах Північної Європи. Продаж перебуває приблизно на тому самому рівні, що й 2021 року, а середні ціни продовжують зростати. Без значного спаду на ринку праці ця ситуація навряд чи сильно зміниться.

Правоцентристський коаліційний уряд, який прийшов до влади у квітні, провів низку змін у податковому законодавстві, підвищивши податок на додану вартість та вніс зміни до системи прибуткового податку з фізичних осіб. Наступним на черзі буде транспортний податок. Опозиція виступає проти законопроєкту і перешкоджатиме його ухваленню. Тим часом збалансованість бюджету залишається проблемою. Дефіцит бюджету 2024 року становитиме 2,5% ВВП, очікують аналітики банку.