Україна працює над механізмами залучення коштів за рахунок заморожених активів РФ до їхньої конфіскації – заступник голови ОП

Київ. 10 вересня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА – Випуск спеціальних облігацій під заставу заморожених російських активів або використання їх для трастового страхування приватних міжнародних інвестицій в Україну – потенційні механізми, які розглядає сьогодні Київ разом із партнерами, повідомив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма.

“Ми почали фокусуватися на короткостроковій перспективі, щоб отримати швидкий доступ до ліквідності”, – зазначив він у Києві в суботу на щорічній зустрічі Ялтинської європейської стратегії, організованій Фондом Віктора Пінчука.

Шурма пояснив, що сьогодні існує сильна опозиція та перешкоди конфіскації російських активів, на подолання яких можуть піти роки або десятки років, тоді як кошти Україні потрібні вже зараз, тому й розробляються альтернативні механізми.

За його словами, зокрема, це випуск облігацій компанії спеціального призначення, підкріплений реєстром збитків у рамках міжнародної угоди та замороженими активи як частковою заставою з якимось фінансовим важелем. Вартість такого запозичення буде суттєво нижчою, ніж якби Україна намагалася запозичувати кошти самостійно

“Очевидно, що навіть ця дія потребуватиме певного коригування міжнародного права. Але, я думаю, що набагато простіше і швидше отримати доступ, ніж іти на повномасштабну конфіскацію. І водночас ми продовжимо процес нашої роботи щодо компенсацій”, – зазначив Шурма.

“Інший спосіб – використовувати цю більшу частину активів не як інструменти боргу, а як трастове страхування приватних міжнародних інвестицій”, – додав заступник голови ОП.

Він наголосив, що необхідні Україні для повномасштабного відновлення $500-700 млрд не можуть бути залучені без приватних ринків, оскільки бюджетні обмеження і бюджетні пріоритети всіх українських партнерів оптимістично дозволяють розраховувати на 20% цієї суми протягом наступних 5-10-20 років. Однак у нинішніх умовах приватний бізнес, навіть найризикованіші хедж-фонди, не готові інвестувати в Україну.

“По суті, єдине, що доступно наразі, – це гроші партнерів або квазі-партнерів, які генеруються на ринках під гарантії складного фінансового механізму. Ось на цьому нам зараз і потрібно зосередитися і працювати над інструментами, які не покладають прямого тягаря на партнерів”, – констатував Шурма.

За його словами, наразі розробляються схеми державних страхових гарантій, зокрема, з Німеччиною і Данією, а також активного залучення експортно-кредитних агентств. Як пояснив заступник голови ОП, у багатьох проєктах відновлення щонайменше 30-50% – це обладнання, виробниками якого є партнери – Євросоюз, США і Японія, які могли б істотно здешевити його фінансування.

Іншою ідеєю, додав Шурма, є розробка та реалізація концепції, яка забезпечить відносно високий мультиплікатор на кожен долар і євро пільгових коштів, які партнери можуть надати Україні.

“І це ключовий момент, який потрібно почати змінювати, і, по суті, одна з речей, яку ми почали розробляти з BlackRock і JP Morgan”, – уточнив він, говорячи про Фонд розвитку України.

“Ми, очевидно, націлені на мультиплікатор 10. Але ми думаємо, що на початковому етапі реалістично – три-чотири. І це перші кроки, які нам потрібно зробити, над якими нам потрібно працювати, принаймні, щоб почати інвестиційний процес”, – додав Шурма.